Людей завжди хвилювали
одвічні питання «Хто ми?», «Якого роду?», «Звідки прийшли?». Кажуть, що японці
знають своїх предків до десятого коліна, чого, на жаль, зовсім не скажеш про
нас. Та все ж останніми роками в українців прокинувся інтерес до історії своєї
країни, до історії свого роду. Сотні людей самостійно працюють в архівах,
намагаючись встановити свій родовід.
Мені теж трапилася
нагода ознайомитися з документами Центрального державного історичного архіву
України в місті Києві, які розповідають про першопоселенців Кремінної. Це
відомості про українських підданих - черкас - полковника Бахмутського козачого
полку Івана Шабельського і його племінника ротмістра того ж полку теж Івана
Шабельського у слободах Кремінній і Шабельській та в хуторах Лаптівці і
Каравані. Відомості складені ротмістром Бахмутського батальйону Захаром Кривошеїним
у 1765 році під час розслідування справи про підробну продаж слободи Кремінної.
В документах слобода
Кремінна називаєтьсячеркаською, а її
жителі - черкасами, або черкашинами. У ХVІІ-ХVІІІ століттях російські посадові
особи черкасами називали українців.
Назва черкаси походить від тюрських слів «чири
киси», що означає «люди армії». В ХV столітті ця назва українців - черкаси -
перейшла і на народ адиге, який мешкає на Північному Кавказі і зветься відтоді
черкесами.
Деякі вчені вважають
адиге-черкесів побратимами українського народу.
Так от, у зазначеному
списку кремінських черкас зустрічаються такі прізвища: Бабанський, Бабенко,
Безсмертний, Бербенець, Беспалий, Бєлий, Білан, Білоконь, Болотнов, Бондар,
Бровченко, Будник, Василенко, Ведмідьов, Винограденко, Ганжа, Гета, Голуб,
Гонтар, Гончар, Гончаренко, Гончаров, Горобець, Гребінниченко, Гребенюк,
Гриценко, Губченко, Діхтяренко, Дубина, Дума, Дукмесенко, Ємченко, Єрмаченко,
Єременко, Єремов, Жигілій, Жижуренко, Жила, Житло, Житлов, Завгородній,
Заморенко, Запорожець, Зінов’єв, Зубенко, Кандиба, Карпенко, Карнаушенко,
Кияшко, Козинський, Корецький, Котов, Кочерга, Кошелєв, Кошур, Кощій, Кравець,
Кравчанов, Кравченко, Краснянченко, Кременчук, Кривенко, Кузьменко, Кулик,
Левченко, Линик, Липка, Литвин, Лихвар, Лущик, Лященко, Макуха, Марченко,
Мацегора, Мірошник, Мовчан, Мовчаненко, Музиря, Назарко, Незол, Непран,
Нещасенко, Новицький, Овчар, Олійник, Омельченко, Орешко, Осипов, Парасотенко,
Петух, Пискун, Плужник, Полтавець, Прохватило, Проценко, Прядка, Решетников,
Рєзнік, Рибалка, Римар, Розумний, Рубаненко, Савченко, Сапельник, Семиренко,
Сизоненко, Сириця, Сінченко, Скрипник, Слівченко, Сліпченко, Смалій,
Стороженко, Сухаревський, Сухина, Твердохліб, Тертичний, Ткаченко, Торяник,
Тюпало, Усенко, Хмара, Чоботенко, Чорнобаба, Чорнобай, Чумак, Чуприна, Шаповал,
Шаповалов, Шестопал, Шиян,
Шкурко, Шуліка, Щербак, Щербінін та багато інших прізвищ. Список складено на
116 сторінках. Вказано прізвище людини, його ім’я та по батькові, кількість
дітей чоловічої статі та їх імена, звідки чоловік прийшов на проживання у
Кремінну і в якому році.
Візьмемо наприклад,
розповсюджене у Кремінній прізвище Чорнобай. Виявляється, рід Чорнобаїв веде
свій початок від двох братів Чорнобаїв. Вільний черкас Микола Романів син
Чорнобай, у якого були діти Михайло, Степан, Гаврило та Андрій, прийшов до
Кремінної у 1742 році з містечка Салтова Бєлгородської губернії. Його брат,
вільний черкас Родіон Романів син Чорнобай, у якого був син Омелян, прийшов в
Кремінну у 1753 році із слободи Нижнього Салтова Салтівського повіту
Бєлгородської губернії. Один з цих двох братів Чорнобаїв у 1756 році був
отаманом Кремінної.
Козачий підпомічник
Григорій Іванів син Корецький, у якого був син Данило, переселився до Кремінної
у 1753 році з містечка Котельви Охтирського полку. Іван Павлів син Жигілій,
вільний черкас, у якого були діти Яків, Степан, Павло та Іван, прийшов у 1745
році з слободи
Старої Водолаги Харківського полку. Серед першопоселенців Кремінної бачимо і
двох козаків Війська Запорізького. Це Яків Запорожець та Федот Пискун. Слід
зазначити, що уродженців Кремінної в списку дуже мало - їх можна перерахувати
на пальцях однієї руки. Це означає, що слобода Кремінна була в 1765 році ще
зовсім «молодим» поселенням. Перші переселенці оселилися на річці Кремінній у
1730-х роках. За довідками Ізюмської полкової канцелярії, у 1733 році в Кремінній
проживало всього 13 душ.
У період з 1733 по
1765 рік було кілька «хвиль» переселенців, які прийшли в нашу місцевість в
основному з Харківського, Охтирського, Ізюмського і Сумського полків та
Бєлгородської губернії, тобто з північних районів Слобожанщини. Шукали вони в
наших краях вільних земель та кращого життя.
Отже, як бачимо,
першими поселенцями Кремінної були українці - черкаси. Беззаперечний доказ
цьому - їх родові
прізвища, які навічно вкорінилися на нашій землі.